✍️ Сьогодні привернув мою увагу один кото-пан, який гордо сидів на молоденькій деревині поруч з будинком.
Ця деревина, яка являє собою всього лише дві-три молоденькі гілочки, прогнулася до землі під гнітом чи то поважності, чи то фізичної ваги цього пухнастого. Але такий стан речей мало хвилював кото-пана і він величаво споглядав на вуличну метушню довкола.
Ну от не змогла я пройти повз цього пейзажу і вторглася зі своїм телефоном до зони комфорту котиська😂
Із погляду пана🐈, я тепер точно знаю як на невербальному рівні виглядають посягання на зону комфорту😅