Тисячі тварин усередині каменів: видобуток металів загрожує прихованій екосистемі на дні Тихого океану

Поліметалічні конкреції на дні Тихого океану виявилися не просто скупченнями цінних металів, а й середовищем існування дрібних морських тварин. У тріщинах і порожнинах цих утворень живуть нематоди, веслоногі ракоподібні та форамініфери. Відкриття має особливе значення на тлі планів промислового освоєння глибоководних районів океану, повідомляє sciencedaily.com.
Дослідження, опубліковане 11 листопада 2026 року в журналі Scientific Reports, присвячене фауні, яка мешкає всередині поліметалічних конкрецій у зоні Кларіон—Кліппертон у Тихому океані. Цей район розташований на глибині приблизно 4000–6000 метрів і привертає увагу гірничодобувних компаній через значні поклади металевої сировини.

Екосистема всередині каменів на дні Тихого океану

Поліметалічні конкреції — тверді мінеральні утворення, які формуються навколо невеликих частинок на океанічному дні. Вони містять сполуки заліза й марганцю, а також нікель, мідь і кобальт, потрібні для виробництва акумуляторів, електроніки та іншої промислової продукції. Конкреції ростуть надзвичайно повільно: за оцінками дослідників, на утворення кількох міліметрів можуть знадобитися мільйони років.
Науковці вивчили 244 конкреції та виявили всередині них 4139 дрібних організмів. У середньому на одне утворення припадало близько 17 тварин, однак в окремих зразках їхня кількість сягала 245. Найчастіше траплялися нематоди — мікроскопічні круглі черви, а також веслоногі ракоподібні. Серед мешканців конкрецій були й форамініфери — одноклітинні організми, які відіграють важливу роль у морських екосистемах.
Тварини використовують вузькі тріщини та внутрішні порожнини конкрецій як місця проживання. Генетичний аналіз і порівняння з організмами із сусідніх донних відкладень показали, що угруповання всередині каменів мають власні особливості. Це не випадковий набір тварин, які просто потрапили в порожнини, а окреме середовище існування з відмінним видовим складом. Деякі групи організмів виявлялися подібними навіть у зразках, зібраних на відстані до 1000 кілометрів один від одного.
Результати змінюють уявлення про екологічну роль поліметалічних конкрецій. Раніше їх розглядали переважно як потенційне джерело корисних копалин і тверду поверхню для більших морських організмів. Тепер стало зрозуміло, що вони також забезпечують середовище існування для численної фауни, яку складно помітити під час звичайних досліджень морського дна.

Знайденій екосистемі загрожує видобуток металів

Особливе занепокоєння викликає можливий вплив глибоководного видобутку. Під час збирання конкреції вилучатимуть із донного середовища, а робота техніки може піднімати осад і накривати ним прилеглі ділянки. Це загрожує не лише тваринам, які живуть на поверхні каменів, а й організмам усередині них. Оскільки конкреції формуються мільйонами років, швидке природне відновлення втраченого середовища існування малоймовірне.
Проблему вже враховано в міжнародних природоохоронних заходах. Міжнародний орган з морського дна затвердив для зони Кларіон—Кліппертон регіональний план екологічного управління. Він передбачає мережу з 13 районів особливого екологічного інтересу загальною площею близько 1,97 млн квадратних кілометрів, які мають бути захищені від майбутньої розробки родовищ. Водночас науковці продовжують досліджувати, як глибоководні екосистеми реагують на втрату конкрецій і наскільки здатні відновлюватися після втручання людини.
Нове дослідження демонструє, що цінність поліметалічних конкрецій не обмежується вмістом металів. Вони є частиною маловивченої екосистеми, залежної від структур, які формувалися протягом геологічних періодів. Тому під час оцінювання перспектив глибоководного видобутку потрібно враховувати не лише економічну вигоду, а й ризик незворотної втрати середовищ існування.