Все ж таки вони бачать: міф про сліпоту кажанів розвінчано
Кажани орієнтуються у просторі не лише за допомогою ехолокації, а й завдяки зору. Нове дослідження Університету Джонса Гопкінса, опубліковане в журналі Current Biology 20 квітня 2026 року, надало перші експериментальні докази того, що ці тварини активно рухають очима. Результати спростовують уявлення про нерухомість очей кажанів, яке зберігалося в науковій літературі понад 80 років, повідомляє unian.net.
Досі вважалося, що під час орієнтації кажани переважно покладаються на ехолокацію, а їхні очі майже не рухаються. Це припущення походило з книги американського оптометриста Гордона Воллса The Vertebrate Eye, виданої 1942 року. Автор стверджував, що очі дрібних нічних ссавців, зокрема кажанів, не рухаються навіть рефлекторно. Протягом десятиліть це твердження сприймали як встановлений факт, хоча його не перевіряли безпосередніми експериментами.
Кажани не сліпі: що з'ясували вчені
Команда дослідників під керівництвом фахівців Університету Джонса Гопкінса вивчала рухи очей короткохвостих кажанів Себа (Carollia perspicillata). Тваринам демонстрували рухомі зорові стимули, а науковці фіксували реакцію їхніх очей. Виявилося, що кажани здатні стежити за переміщенням об'єктів: очі повільно рухалися за зоровим сигналом, а потім швидко поверталися у вихідне положення. Діапазон таких рухів сягав приблизно 10 градусів у кожен бік.
Інша частина експерименту дала не менш цікавий результат. Коли дослідники пасивно повертали голови тварин із боку в бік, очі майже не реагували. У більшості інших ссавців у таких ситуаціях спрацьовує вестибулоокулярний рефлекс, який допомагає утримувати погляд стабільним під час руху голови. Водночас у кажанів виявили виражену реакцію на сигнали отолітових органів внутрішнього вуха. Ці структури сприймають силу тяжіння та лінійне прискорення, допомагаючи організму визначати положення тіла й підтримувати рівновагу.
Науковці припускають, що така особливість пов'язана зі специфікою польоту кажанів. Під час швидких маневрів, різких поворотів і перевертання система стабілізації погляду в них може працювати інакше, ніж у наземних ссавців. Однак для перевірки цієї гіпотези потрібні подальші дослідження безпосередньо під час польоту.
Як кажани поєднують зір та ехолокацію
Додаткові докази важливості зору отримали дослідники, які вивчали полювання диких кажанів. Робота, опублікована в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS) у вересні 2025 року, показала, що за достатнього освітлення тварини можуть ефективніше переслідувати комах, одночасно використовуючи зорову інформацію та ехолокацію.
У дослідженні брали участь 21 звичайний вечірник (Nyctalus noctula). Науковці закріпили на тваринах мініатюрні датчики, які реєстрували освітленість, звукові сигнали та рухи під час польоту. Порівняння поведінки кажанів у темряві та за освітлених умов виявило помітні відмінності саме під час переслідування здобичі.
За кращого освітлення частота ехолокаційних сигналів під час наближення до комах зменшувалася приблизно вдвічі, тоді як їхня гучність зростала на 7 децибелів. Водночас кажани інтенсивніше махали крилами та швидше наближалися до здобичі. Середня швидкість такого польоту збільшувалася з 5,2 до 7,9 метра за секунду — приблизно з 18,7 до 28,4 км/год. За освітлених умов захоплення комах відбувалося приблизно на 50% швидше.
Авторка дослідження Лаура Стіедсхольт пояснила, що за наявності достатньої кількості світла кажани отримують додаткову інформацію про навколишнє середовище і можуть зменшувати інтенсивність акустичного відстеження здобичі. Водночас ехолокація не зникає: вона залишається важливим інструментом орієнтації та полювання.
Керівник відділу еволюційної екології Інституту еволюційної біології імені Лейбніца Крістіан Фойгт звернув увагу на активність комахоїдних кажанів у перші години після заходу сонця. У сутінках освітлення ще достатнє для використання зору, тому тварини можуть особливо ефективно поєднувати його з ехолокацією.
Comments
Active discussion: new replies keep the thread alive.
Природа знову дивує: вони майстерно поєднують зір, слух і ехолокацію, щоб орієнтуватися у світі.